Залишити про себе слід, це так важливо, щоб не прожити задарма життя...

Лютий місяць це час, коли пошановувачі згадують та вшановують своїх поетів-земляків, які вже пішли від нас. Захід відбувся в школі мистецтв. Читачі та любителі поезії нашої школи теж завітали сюди. Книжкова виставка нагадала присутнім про В.Я.Бровченка, В.Левченко-Дигас, Григорія Красного, Ігоря Тарасенка, Оксану Степаненко та інших поетів-земляків.

Звучать мелодії землі святої

Талантами наповнені серця

Ніде ти не знайдеш душі такої 

Як в нашого українського митця

Ці рядки про наших поетів. Пам'ять про них вічна. Учні школи теж долучились до вшанування пам'яті померлих поетів-земляків. Учениця 11 класу Полосюк Наталія декламувала вірш В.Левченко-Дигас "Мама". Слухали виступи інших учнів та учасників заходу. Поетів, яких вшановували сьогодні, немає з нами. Та пам'ять про них, та їхня творчість вічна.

День рідної мови

21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. Коли народилась мова? Тоді коли народилося людство. Мова - найдорожче, що є у кожного народу. Ми народжуємось і одержуємо разом з життям рідну мову, як і Вітчизну і материнську ласку. Є мови більше й менше розвинені, є мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу. Та наймиліша і найдорожча для людини її рідна мова. Відберіть у людини мову  і вона здичавіє. Український народ виколисав мову у своєму серці, зігрів теплотою душі і віддав у спадок нам. Сьогодні, ми оспівуємо нашу мову в піснях, читаємо про неї вірші, присвячуємо їй найкращі слова.

Чому саме 21 лютого ми вшановуємо День рідної мови? Сьогодні, у сучасному світі, працює міжнародна організація ЮНЕСКО. Створена вона у 1946 році 20-ма державами, які підписали її статут. Мета діяльності ЮНЕСКО сприяти справі миру та міжнародної безпеки у сфері науки, освіти і культури. Україна стала членом ЮНЕСКО у 1954 році. На пропозицію держав - членів ЮНЕСКО Генеральна конференція організації ЮНЕСКО у листопаді 1999 року проголосила Міжнародний День рідної мови, що вперше відзначався 21 лютого 2000 року на церемонії  у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі. Отже, тепер кожного року всі країни члени ЮНЕСКО відзначають День рідної мови 21 лютого.

Заснування Дня рідної мови сьогодні має велике значення, оскільки, за оцінками фахівців, з існуючих нині у світі 7000 мов, дуже багато перебуває під загрозою зникнення найближчими десятиліттями. Ми, українці, просто зобов'язані берегти і розвивати свою мову. Бо наша мова - то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції.

Закликаю вас берегти українську мову, любити її, вивчати мову і пишатися нею.

Н.С. Услиста

Як спонукати дитину почати читати

1.Читайте дитині вголос, навіть після того, як вона навчиться читати самостійно – якнайдовше, доки вам обом це до вподоби.

2.Обговорюйте прочитане: що сподобалося? що було нудним? чому?

3. Читайте самі – діти наслідують дорослих, а не роблять, що ті їм кажуть.

4. На перших батьківських зборах поруште питання щодо читання на всіх уроках. Дітям необхідно читати з усіх предметів, а не лише на заняттях із рідної мови.

5.Навідайтеся до бібліотеки: там є не тільки чимало різних книжок (не бійтеся спробувати щонайрізноманітніші!), а й найкращі у світі порадники – бібліотекарі.

6. Читайте не лише художню літературу: спробуйте інші жанри, серії книжок, енциклопедії, будь-що, аби воно тільки було текстом. Бодай візьміть кулінарну книгу й приготуйте щось разом із дитиною.

7. Скористайтеся методом підкупу: нехай обсяг кишенькових грошей, які дитина отримує щотижня, залежатиме від обсягу прочитаного чи півгодини читання «коштуватимуть» півгодини ігор.

8. Ретельно вибирайте книжки для дитини: не тільки з того, що ви читали у дитинстві, а шукайте з-поміж свіжовиданих книжок, які є ближчими сьогоднішнім дітям. Зверніться по пораду до бібліотекаря, продавця у книгарні, стежте за рецензіями, відгуками і теле- чи радіопрограмами.

9. Варто, щоб обидвоє батьків (часто) говорили про читання, лише тата чи мами не досить.

10. Спробуйте книжки у різних формах – паперові, електронні книжки на мобільному телефоні або планшеті, аудіо книжки, слухайте читання книжок «з продовженням» по радіо. А також не пропускайте екранізації книжок, наприклад, «Голодні ігри».

Це не вигадка, не байка, всі ми любимо Нестайка

   Саме під такою назвою розпочався бібліотечний урок в 2-А, 2-Б та 4-му класах.
    " Я все життя писав саме для дітей- писав з любов'ю, болем і тривогою".
     " Вдача у мене була весела, а життя не дуже веселе." Ці слова самого Всеволода Нестайка, як найкраще характеризують його самого. Щоб юні  читачі добре зрозуміли творчість письменника-класика, бібліотекар школи Н.С.Услиста познайомила своїх читачів із біографією В.Нестайка. Дитячі та юнацькі історії це не вигадка, не прихована, а хвилююча правдива історія про нелегкі дитячі та юнацькі роки письменника. А далі розповіді про перші написані твори, про творчий шлях автора. Учні мали можливість познайомитись з цікавою книжковою виставкою, яку підготували та рекламували бібліотекарі Н.С.Услиста та Л.І. Набок. Знайомство з книгами відбулась ще й з читанням уривків самих книг В.Нестайка. Бібліотекарі зацікавили учнів повістю-казкою "Пригоди в лісовій школі", "В країні сонячних зайчиків", "Пригоди близнят-козенят", " Ковалі щастя". І на закінчення бібліотечного уроку, учні зачитали слова Всеволода Нестайка " Якщо ти можеш подарувати комусь несподівану радість- даруй не вагаючись!". Впевнена, що познайомившись з життям і творчістю В. Нестайка, мої читачі зможуть перетворювати буденність на казку, та серед мороку відзнаходити свого сонячного зайчика.
     То ж, мерщій до читання книг улюбленого Нестайка.

Н.С. Услиста