среда, 18 января 2017 г.

Національна бібліотека України для дітей

Національна бібліотека України для дітей - головна дитяча книгозбірня України. Вона є національним книгосховищем дитячої літератури, науковим, довідково-бібліографічним, інформаційним і консультаційним центром для спеціалізованих дитячих, шкільних і сільських бібліотек, що обслуговують дітей. Заснована у 1967 році за постановою Ради Міністрів Української РСР «Про створення Державної республіканської бібліотеки для дітей» як єдиного організаційно-методичного центру по керівництву бібліотеками, що обслуговують дітей. З 1993 р. – Державна бібліотека України для дітей, у 2003 р. отримала статус Національної.

Сукупний фонд бібліотеки становить більш ніж 500 тисяч примірників книг, журналів, грамзаписів, компакт-дисків, діафільмів та кінофільмів. Важливою складовою частиною фонду є фонд обов'язкового примірника. Його мета - з максимальною повнотою зібрати і зберегти для нащадків весь репертуар книг для дітей, виданих на Україні, а також видань для дітей українською мовою, виданих за межами України. Унікальною є колекція рідкісних і цінних видань, в якій зосереджено більше 15 тисяч одиниць зберігання - книг і журналів для дітей ХІХ – першої половини ХХ ст. Послугами бібліотеки щорічно користуються 20 тисяч дітей і фахівців у галузі дитячої книги і дитячого читання.

Бібліотека здійснює широку соціокультурну діяльність, спільно з різними установами та організаціями ініціює проведення всеукраїнських заходів, серед яких Всеукраїнський тиждень дитячого читання, конкурс «Найкращий читач України», національний проект «Україна читає дітям» та ін.; організовує зустрічі з письменниками, діячами культури і мистецтва та презентації їхньої творчості; проводить змістовні, цікаві культурно-масові, театралізовані заходи, літературні вечори, читацькі диспути, мистецькі уроки, години духовності. У бібліотеці постійно діють тематичні книжкові виставки та експозиції творчих робіт талановитих читачів-дітей.

Вона є центром організації дозвілля дітей м. Києва. В ній функціонують низка безкоштовних читацьких об'єднань та клубів за інтересами: музично-драматичний театр-студія "Вподобайка", драматична студія "Мрія", майстерня цікавих знайомств «АвтограФ», мистецький салон "Видатні постаті Києва", гуртки «Biblio-Art майстерня», «Перлинка», «Joyful English» тощо. Великою популярністю у читачів користується спеціалізований відділ мистецтв, в якому зосереджена відповідна література, а також аудіовізуальні матеріали.

На початку 1990-х років бібліотека активно розпочала впровадження інформаційних технологій: з січня 1993 року ведеться електронний каталог, доступний також у віддаленому доступі; з 1999 р. функціонує офіційний сайт бібліотеки. Бібліотека створює власні  електронні інтерактивні ресурси .
Віртуальний музей рідкісних і цінних книг та "Електронна бібліотека знайомить дітей з повнотекстовими виданнями кінця ХІХ — першої половини ХХ століття.

 Електронний ресурс «Краща література юним читачам» (КЛЮЧ)  допомагає отримати інформацію про нові і призабуті книжки, видані в Україні, познайомити з письменниками і художниками-ілюстраторами, які присвятили свій талант дитячій літературі.Працівниками бібліотеки створено низку блогів і груп у соціальних мережах, зокрема:  «НБУшка», «Маленький читайлик» (блог для дітей 9-10 років), «Психолог у бібліотеці»  (блог для дітей та їх батьків), «BiblioTemaTV» (відеоблог бібліотеки).
У бібліотеці ведеться значна  видавнича робота:  готуються рекомендаційні та інформаційні бібліографічні посібники, методичні матеріали; у 2015 р. був започаткований науково-популярний журнал «Бібліотека у форматі Д°»  з 2001 до 2013 року виходив щоквартальний науково-методичний журнал   «Світ дитячих бібліотек».


У 1978 році переїхала у нове приміщення, збудоване на житловому масиві "Нивки" (вул. Баумана, 60) за оригінальним  проектом головного архітектора М.П.Будиловського і архітектора І.А.Цейтліної. Зовні бібліотека справляє враження розгорнутої книжки, прикрашеної фігурними кованими металевими решітками з зображеннями різних рослин і тварин. 



Завдяки такому оформленню вона нагадує старовинний замок. Автори проекту прагнули, щоб усе, що оточувало дітей у бібліотеці, допомагало їм розслабитися після занять у школі, спокійно почитати книгу чи подивитися фільм, прослухати платівку чи сісти за музичний інструмент. Тож до послуг читачів мали бути не лише читальні зали та абонементи, але й кімнати для індивідуального і групового прослуховування музики, відеосалон, кімната казок, актовий та комп'ютерний зали. Відповідає задуму - створити справжній "храм книги" - і внутрішнє оздоблення бібліотеки. 

Над її оформленням працювали відомі українські митці: витвори з кераміки (панно "Першодрукарі", кімнату казок, дивовижні квіти у вестибюлі) створила Ольга Рапай; металеві кованки і кольоровий вітраж - Олександр Миловзоров, гобелен ручного ткацтва - Світлана та Євгенія Кравченко, бронзову скульптуру хлопчика з книжкою - Борис Довгань. Він також є автором і арки при вході у бібліотеку - своєрідної галереї письменників, серед яких Гомер, В.Шекспір, П.Тичина, М.Гоголь, Т.Шевченко, Леся Українка, О.Пушкін, В.Маяковський, А.Гайдар. У старовинному народному стилі кераміки - глазурі відтворена на одній із внутрішніх стін бібліотеки історія книгодрукування. Між зображеннями старовинних папірусів, ієрогліфів, сучасних процесів книгодрукування - чотири найголовніші образи: німецький винахідник книгодрукування Іоганн Гутенберг, російський та український першодрукар Іван Федоров, слов'янські просвітителі Кирило і Мефодій. 


Надзвичайно цікавою творчою знахідкою є виконане з шамоту панно на зовнішній стіні кімнати казок, де зображено Панно "Кімнати казок" різноманітних героїв народних і літературних казок. При будівництві були використані найкращі оздоблювальні матеріали: з Вірменії надійшли рожеві плитки для оздоблення стін, з Узбекистану - мармур. Єреванські майстри виготовили вітражі для вікон, а прикарпатські меблярі змайстрували читацькі столики спеціальної конструкції, стелажі та книжкові вітрини; чудовий паркет було отримано з Ківерців Волинської області. Велику допомогу у будівництві надавав Київський механічний завод (тепер Авіаційне державне підприємство «Антонов»).